У Києві обговорили правила для міських самокатів і моноколес

Вітаємо вас на «Хмарочосі»! Ми пишемо про розвиток міст вже 6 років та 325 днів. За цей час ми опублікували вже 14143 новин та статей і продовжуємо це робити щодня. Підтримайте нас щомісячним внеском! За ціною лише однієї поїздки у таксі, ви сприятимете незалежній роботі редакції і допоможете робити Київ місцем для гідного життя, а діяльність влади – прозорішою.

Фото: facebook.com/Bikeday.Kiev

Під час Велодня у Києві презентували спільноту легкого персонального транспорту, а 15 червня на пресконференції в Укрінформі ГО «Велодень в Києві» обговорила, як інтегрувати самокати й моноколеса в законодавство та міську інфраструктуру.

До ЛПТ відносять моноколеса, самокати, ролики, лонгборди, скейти тощо. Такий транспорт з’явився на вулицях українських міст і його кількість стрімко збільшується. Втім, до цього виявились не готові ані інфраструктура, ані законодавство, ані суспільство. При цьому ЛПТ нині перебуває поза правовим полем. Як поліція, так і суд мають складнощі з тим, як кваліфікувати користувачів такого транспорту – вони і не пішоходи, і не автомобілісти.

Зараз чимало користувачів ЛПТ їдуть тротуаром за відсутності велодоріжок, адже конкурувати з автомобілями на проїжджій частині може бути небезпечно.

«Наразі ситуація на дорогах погана і без якісної велоінфраструктури користувачі просто не стануть виїжджати на дороги, адже там вони ризикують загинути під колесами авто», – наголошує Анна Даниленко, голова ГО «Велодень в Києві».

Перша заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури Юлія Клименко розробила законопроєкт 3023, який визначає користувачів ЛПТ як учасників дорожнього руху. Торік парламент прийняв його у першому читанні.

«Законопроєкт був розроблений ще у 2019 році, коли кількість користувачів ЛПТ не була такою високою. До нього надано близько 80 правок, які розглядаються в Комітеті. Ми також консультуємося зі спільнотами користувачів, щоб організувати рух так, щоб задоволені були і пішоходи, і власники персонального електротранспорту, і автомобілісти», – повідомила вона.

На думку Клименко, найкращий варіант – це мережа якісних велодоріжок, якими зможуть рухатись і велосипеди, і ЛПТ.

«Для нас важливо мати вибір, де саме рухатися. Аби невпевнені користувачі могли рухатися тротуаром, а досвідчені – могли виїжджати на дорогу. Проте, доки немає велодоріжок під час руху тротуаром важливо надавати пріоритет пішоходам та не лякати їх», – зазначає моноколесник, співкоординатор спільноти ЛПТ Олександр Полунін.

Тим часом ПРООН опублікував «Білу книгу мікромобільності» у межах проєкту EU4Climate. У ній аналізується законодавчий досвід різних країн та розповідається про результати опитування українських користувачів ЛПТ.

Так, у звіті зауважується, що в більшості країн, які регулюють ЛПТ, існує обмеження руху до 20-25 км/год та діє заборона на рух тротуаром. Там, де рух тротуаром дозволено, швидкість має бути близькою до швидкості пішоходів і складати 5-8 км/год.

Читайте також: Конфлікти між пішоходами та користувачами самокатів й велосипедів частішають. Що тут можна зробити?

* Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.